Науково-дослідна діяльність

2.1. Соціолог вважає своїм професійним обов'язком бути в курсі наукової і професійної інформації у своїй сфері діяльності підтримувати високий рівень професійної компетентності.

2.2. Соціолог приступає до досліджень, викладання, практичної роботи в новій області або з залученням нових технологій тільки після вживання необхідних заходів, що гарантують компетентність його роботи в цій області.

2.3. У будь-якому виді діяльності, зв'язаному з виконанням професійних обов'язків, соціолог ніколи свідомо не спотворює істину, які б обставини не провокували його на дії такого роду.

2.4. Соціолог виявляє наукову чесність і коректність в оцінці свого дослідження, чітко усвідомлюючи і посилаючись на внесок попередників, колег і підлеглих у теоретичні основи, методику, організаційний процес і результати дослідження.

2.5. Соціолог несе особисту відповідальність за результати, отримані їм на основі програм і методик інших дослідників, а також за використання чужих ідей і результатів у власній науковій праці.

2.6. Соціолог не допускає того, щоб при аналізі соціальних проблем його особисті інтереси й інші сторонні впливи перешкоджали встановленню наукової істини.

2.7. Керуючись ідеалом досягнення істини, соціолог приділяє особливу увагу максимальної вірогідності і надійності соціологічної інформації; адекватності інтерпретації, висновків і рекомендацій, заснованих на аналізі цієї інформації.

2.8. Соціолог повинен чітко усвідомлювати обмеженість застосовуваних методик, своїх пізнавальних можливостей, обсягу наявних ресурсів і братися за реалізацію тільки тих дослідницьких цілей, що можуть бути досягнуті в рамках даних обмежень.

2.9. Соціолог уживає заходів для захисту прав і благополуччя учасників дослідження й інших осіб, інтереси яких торкається дане дослідження.

2.10. Соціолог відповідальний за етичне проведення дослідження не тільки зі своєї сторони, але і з боку тих осіб, якими він керує або яких контролює.

2.11. Соціолог не допускає використання методів, техніки, процедур, що ущемляють особисту гідність респондентів (обстежуваних) і їхні інтереси.

2.12. Соціолог, що проводить дослідження, повинен діставати згоду від учасників дослідження: 1) коли дані збираються від учасників дослідження за допомогою спілкування (опитування) або втручання в їхнє життя;

2) коли поводження учасників дослідження відбувається в приватній обстановці, у якій вони не очікують якої-небудь реєстрації того, що відбувається.

2.13. Соціолог повинен діставати згоду учасників дослідження на проведення відеозапису, кінозйомок або будь-якого іншого виду документування, якщо це не природні спостереження в громадських місцях.

2.14. Соціолог інформує учасників дослідження про характер дослідження, звертаючи їхню увагу на те, що їхня участь є добровільним і в будь-який момент може бути перерване за бажанням обстежуваного (респондента).

2.15. Соціолог інформує учасників дослідження про важливі фактори, що можуть уплинути на їхнє бажання прийняти в ньому участь (наприклад, можливий ризик або вигода від цієї участі) і відповідає на питання майбутніх учасників. Соціолог пояснює, що відхилення або відмовлення від участі в дослідженні в цілому або в якій-небудь його частині не спричиняє ніякого покарання.

2.16. Соціолог ніколи не обманює учасників дослідження у відношенні аспектів, що можуть істотно впливати на їхнє бажання брати участь (наприклад, фізичний ризик, дискомфорт, неприємні емоційні наслідки).

2.17. Соціолог дотримується всіх зобов'язань, що він дає учасникам дослідження при одержанні згоди.

2.18. У всіх випадках, коли учасниками дослідження є діти, соціолог дістає згоду батька або законно уповноваженого опікуна. Соціолог може обійтися без згоди батька або опікуна, якщо: 1) дослідження приведе до мінімального ризику для його учасників; 2) дослідження практично неможливе провести у випадку одержання такої згоди; 3) згода батька або опікуна не є необхідним актом захисту дитини (наприклад, батьки позбавлені батьківських прав).

2.19. Соціолог не використовує методи, що припускають обман учасників дослідження, крім тих випадків, коли: 1) визначено, що ці методи не принесуть шкоди учасникам дослідження; 2) установлено, що вони мають наукову, освітню або прикладну цінність; 3) рівні по ефективності методи, що не використовують обман, у даному випадку незастосовні; 4) на це мається дозвіл органа САУ, що проводить експертизу по етичних питаннях дослідження.

2.20. У взаєминах з респондентами соціолог строго дотримує гарантій конфіденційності, нерозголошення повідомлених респондентами зведень. Виключення складають випадки, коли це не передбачено програмою збору даних, про що респонденти (обстежувані) повинні бути завчасно доведені до відома.

2.21. При використанні особистої інформації соціолог захищає конфіденційність інформації, по якій ідентифікується особистість людини. Інформація розглядається як особиста, якщо людина вважає, що вона не повинна стати надбанням громадськості. Конфіденційність не потрібно при дослідженнях, проведених у громадських місцях, під час акцій, здійснюваних привселюдно, або інших дій, щодо яких законом не охороняються права на приватне життя.


7241013186546189.html
7241065176362781.html
    PR.RU™